Координати: 33°43′0″ пн. ш. 73°04′0″ сх. д. / 33.71667° пн. ш. 73.06667° сх. д. / 33.71667; 73.06667

Міжвідомча розвідка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

33°43′0″ пн. ш. 73°04′0″ сх. д. / 33.71667° пн. ш. 73.06667° сх. д. / 33.71667; 73.06667

Міжвідомча розвідка
англ. Inter-Services Intelligence
урду انٹر سروسز انٹلیجنس
Країна:Пакистан Пакистан
Дата заснування:1948
Юрисдикція:Уряд Пакистану
Штаб-квартира:Ісламабад, Пакистан
Бюджет:Засекречений
Керівництво
Фаїз Хамід
Сайт
pakistanforces.com/inter-services-intelligence-isi/

Міжвідомча розвідка Пакистану (урду انٹر سروسز انٹلیجنس‎, Inter-Services Intelligence, ISI) — основний орган зовнішньої розвідки і контррозвідки Пакистану. Штаб-квартира пакистанської розвідки перебуває в Ісламабаді. На 2019 рік її очолює генерал-лейтенант Фаїз Хамід.[1]

Історія створення

[ред. | ред. код]

ISI була створена у 1948 році з метою укріплення обміну воєнною інформацією між трьома галузям збройних сил Пакистану після індо-пакистанської війни 1947 року, котра виявила недоліки у зборі розвідувальних даних і координації між пакистанською армією, ВПС і ВМС.

Сприйняття

[ред. | ред. код]

Критики ISI стверджують, що вона стала державою в межах держави, і не має контролю влади. Деякі аналітики кажуть, що це пов’язано з тим, що органи розвідки у всьому світі завжди залишаються в таємниці. Однак критики стверджують, що інституція повинна бути більш підзвітною перед президентом чи прем'єр-міністром[2]. Бажаючи змінити ситуацію, уряд Пакистану розпустив так зване "політичне крило" ISI у 2008 році.[3]

ISI у період Афганської війни (1979-1989)

[ред. | ред. код]

У період Афганської війни (1979-1989), діловим агентом ЦРУ США і технічним виконавцем операції «Циклон» була міжвідомча розвідка ISI. Через неї частково здійснювалася купівля озброєння, вона відповідала за підготовку членів афганської опозиції у пакистанських таборах. Є свідоцтва участі міжвідомчої розвідки у цілому ряді військових зіткнень Афганської війни (1979-1989), у прикордонних з Пакистаном провінціях ДРА, військовослужбовці пакистанських спецслужб брали участь у військових зіткненнях з підрозділами сил ДРА.[4]

За період Афганської війни (1979-1989) на засоби операції «Циклон», ISI навчила і озброїла більш ніж 100 тисяч членів афганських антиурядових формувань, займалася вербуванням добровольців (найманців) в арабських та ісламських країнах, у державах перськї затоки і у Синьцзян-Уйгурського району Китаю[5].

За різними оцінками, було мобілізовано до 35 тисяч іноземних мусульман з 43 ісламських країн. Фінансування програми «Циклон» збільшувалося з року в рік, завдяки активній підтримці ряду політиків і військових діячів США. Пакистану на підготовку і постачання формувань афганських заколотників різного роду озброєнням, включаючи переносні ракетно-зенітні комплекси «Стінгер» було перераховане у вигляді кредитних траншів і економічної допомоги — до 20 мільярдів доларів США.[5]

ISI і Аль-Каїда

[ред. | ред. код]

Витоки виникнення «Аль-Каїди» відносяться до початку війни у Афганістані. США розглядали появу радянських частин біля кордонів Пакистану як акт агресії, та радянського експансіонізму. Відповіддю стала операція «Циклон», у рамках якої через Пакистанську Міжвідомчу розвідку США направляли фінансову допомогу афганським моджахедам.[6][7][8]

У 2000 році Секретна розвідувальна служба встановила, що Межвідомча розвідка бере участь в діяльності тренувальних таборів «Аль-Каїди».[9]

У 2012 році з перехопленої пошти Stratfor стало відомо, що під час операції по усуненню Осами бен Ладена були захоплені документи з котрих випливало, що між бен Ладеном і пакистанською розвідкою неодноразово проходили зустрічі.[10]

Жінки-агентки

[ред. | ред. код]

17 серпня 2005 року Велика Британія відкликала воєнного аташе зі своєї посади у Пакистані, у зв'язку з втратою довіри. За повідомленнями британського Міністерства оборони — аташе був відкликаний після «внутрішнього розслідування», причиною якого стали його «недоречні відносини» з одруженою пакистанкою (котра за даними британської розвідки, імовірно, була агенткою МВР).[11]

Напади на журналістів

[ред. | ред. код]

Amnesty International опублікував документ про розслідування ISI щодо справи про вбивство Саліма Шахзда.[12]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Lt Gen Faiz Hameed named new DG ISI: govt spokesperson. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 19 травня 2020.
  2. Profile: Pakistan's military intelligence agency (брит.). 9 січня 2002. Архів оригіналу за 17 листопада 2005. Процитовано 19 травня 2020.
  3. Haider, Mateen (23 листопада 2008). ISI closes its political wing. DAWN.COM (англ.). Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 19 травня 2020.
  4. И. Дауди «Большая игра в Афганистан» с. 103 — ISBN: 978-5-600-02388-8 ББК Ц 35 (0) 63 / Д 21 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 лютого 2019. Процитовано 19 травня 2020.
  5. а б И. Дауди «Большая игра в Афганистан» с. 102 — ISBN: 978-5-600-02388-8 ББК Ц 35 (0) 63 / Д 21 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 лютого 2019. Процитовано 19 травня 2020.
  6. How the CIA created Osama bin Laden. Green Left Weekly[en]. 19 вересня 2001. Архів оригіналу за 3 серпня 2012. (англ.)
  7. 1986-1992: CIA and British Recruit and Train Militants Worldwide to Help Fight Afghan War. Cooperative Research History Commons. Архів оригіналу за 24 серпня 2011.(англ.)
  8. Aubrey, Stefan M. The new dimension of international terrorism. — vdf Hochschulverlag AG, 2004. — С. 253. — ISBN 978-3-7281-2949-9.
  9. Atkins, Stephen E. The 9/11 Encyclopedia. — 2nd. — ABC-CLIO, 2011. — С. 540. — ISBN 978-1598849219.
  10. McElroy, Damien (27 лютого 2012). Stratfor: Osama bin Laden 'was in routine contact with Pakistan's spy agency'. London: The Telegraph. Архів оригіналу за 3 березня 2019. Процитовано 19 травня 2020.
  11. Britain removes Pakistan attache. Архів оригіналу за 22 грудня 2008. Процитовано 19 травня 2020.
  12. Refugees, United Nations High Commissioner for. Refworld | Pakistan must investigate Inter-Services Intelligence over attacks against journalists. Refworld (англ.). Архів оригіналу за 15 грудня 2020. Процитовано 19 травня 2020.